Часи рентгена потроху відходять у минуле – зараз в медицині задають тон такі методи інструментальної діагностики, як КТ і МРТ. Більш інформативні і точні, ці два види томографії недарма заслужили свою популярність серед лікарів і пацієнтів.
Однак, не завжди зрозуміла різниця між комп’ютерною та магнітно-резонансною томографією, куди краще звернутися для обстеження в кожному конкретному випадку.
Щоб зробити правильний вибір, потрібно не тільки розуміти відмінності КТ від інших видів досліджень, а й розуміти сам принцип роботи комп’ютерної томографії. Ця стаття допоможе вам розібратися!
Як і традиційний рентген, комп’ютерний томограф забезпечує візуалізацію за допомогою рентгенівського випромінювання. Однак його конструкція дозволяє сканувати органи багатошаровим методом, що дає дуже детальну картинку з високим просторовим дозволом в результаті. А додаткова комп’ютерна обробка зображень дає можливість розглядати внутрішні органи або структури не просто як зрізи, а як об’ємні зображення, на яких проблемну ділянку показано з усіх боків.
Спіральне сканування виходить за допомогою безперервного обертання джерела випромінювання (рентгенівської трубки), навколо тіла пацієнта, і руху столу з пацієнтом через апертуру гентрі.
Вперше цей спосіб інструментальної діагностики був винайдений в 1972 році Хаунсфілдом і Кормаком, відзначеними за цю розробку Нобелівською премією. Саме на його основі згодом розвивалися цифрові пошарові методи дослідження – МРТ, ПЕТ і інші.
Комп’ютерна томографія може проводитися без контрастування або з введенням контрастної речовини в залежності від конкретної клінічної задачі, поставленої перед лікарем-рентгенологом.
Перед початком процедури пацієнт повинен зняти будь-які металеві вироби з зони обстеження. Боятися кільця, що обертається з детекторами під час обстеження не варто – дослідження проходить абсолютно безболісно і дуже швидко (всього за кілька хвилин).
При контрастуванні рентгеноконтрастний препарат вводять внутрішньовенно при проведенні дослідження. Таке обстеження слід виконувати натщесерце. При дослідженні органів черевної порожнини, заочеревинного простору і малого тазу потрібна додаткова підготовка.
Комп’ютерна томографія – визнаний метод для дослідження хребта і кісток скелета, внутрішніх органів (серця, легенів, печінки, нирок, наднирників, підшлункової залози, головного мозку), і судин (КТ з контрастуванням).
Хоча багато пацієнтів звикли звертатися в УЗД-кабінети за діагностикою внутрішніх органів, ультразвукова діагностика не може дати тривимірних зображень, як при проведенні КТ. Тому нерідко комп’ютерна томографія стає уточнюючим способом діагностики після УЗД.
Хоча КТ часто і називають «великим рентгеном» або осучасненим рентген-апаратом, все ж він набагато інформативніше класичного рентгена. Адже якщо традиційний рентгенівський метод дає зображення лише в одній або двох проекціях, то комп’ютерний томограф допомагає, розглянути ділянку з усіх боків, та ще й з точністю до міліметра. До того ж, в сучасних томографах доза рентгенівського опромінення, одержуваного пацієнтом, мінімізована.
Звичайно ж, найбільше пацієнтів найчастіше цікавлять відмінності в дії комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Основна різниця між КТ і МРТ – в природі хвиль, які допомагають візуалізувати тканини. Якщо КТ – це променева діагностика, то МРТ діє на основі електромагнітних хвиль. З цієї причини МРТ є абсолютно безпечним методом діагностики навіть для вагітних, маленьких дітей і людей із захворюваннями щитовидної залози, так як відсутнє опромінення людини. Крім того, магнітно-резонансну томографію можна проводити будь-яку кількість разів без побоювання за своє здоров’я.
Однак МРТ, в порівнянні з КТ, має більш тривалий час обстеження (10-15 хвилин), через що людям, схильним до клаустрофобії, буває важко витримати дослідження. Комп’ютерний томограф зі своїми кількома хвилинами роботи практично ліквідує цей ризик для чутливих пацієнтів. Також існує ряд абсолютних протипоказань для проведення МРТ, таких як наявність металевих предметів, кардіостимулятора або нейростимулятора в тілі пацієнта і т.д., які не заважають проведенню КТ.
Через різницю фізичних основ методів діагностичні можливості МРТ і КТ теж відрізняються. МРТ призначають для діагностики захворювань головного і спинного мозку, судин, суглобів, м’яких тканин (особливо при підозрі на новоутворення), а також органів малого таза. КТ ж вважається ідеальним методом при травмах, захворювань кісткових тканин і хребта, легенів, серця, головного мозку (при підозрі на крововилив), а також органів черевної порожнини. КТ визнано найкращим методом при проведенні онкоскринінгу, а також в пошуку каменів сечовивідної системи.
Окремо варто згадати, що види контрастних препаратів, які використовуються для МРТ та КТ, також відрізняються. У КТ – це йодовмісні засоби, які протипоказані вагітним, людям з патологіями щитовидної залози, а також можуть викликати алергію, так що попередня проба на переносимість обов’язкова! При проведенні МРТ використовується контрастний препарат на основі гадолінію, на введення якого алергічні реакції спостерігаються вкрай рідко.
