Це аутоімунне ураження стінок аорти і великих артерій (підключичних, сонних, хребетних) запальним процесом. Захворювання ще називають неспецифічним аортоартеріїтом, синдромом дуги або середньої частини аорти, оклюзивною тромбартеріопатією. Найчастіше хвороба Такаясу вражає молодих дівчат і жінок, тому що вони мають найактивніший імунітет. Васкуліт 
(імунопатологічні запалення судин) виникає із досі невідомих науці причин. Однак важливу роль приписують генетичній схильності, несприятливій екологічній ситуації і наявності в організмі вогнища хронічної стрептококової інфекції. Патогенні імунні комплекси атакують стінки судин (в першу чергу, аорти). У відповідь захисні сили організму виробляють антитіла. На ранніх стадіях – до клітин середнього гладеньком’язового шару, потім до клітин ендотелію – внутрішньої поверхні артерій. Дисбаланс клітинного імунітету і запускає в них запалення, ішемію і некроз.
На початку хвороба Такаясу проявляється як системний запальний процес. Спостерігається підвищення температури тіла, нічна пітливість, втомлюваність, біль в суглобах. Пацієнтів турбують порушення сну, біль у шиї по ходу судин.
В розгорнутій стадії неспецифічний аортоартеріїт проявляється ураженням артерій, що відгалужуються від дуги аорти: підключичних, сонних і хребетних. На цьому тлі з’являються ознаки розповсюдженої хвороби судин верхніх кінцівок. Це відсутність пульсу на зап’ястях, підвищена стомлюваність рук при навантаженні, їх похолодання, оніміння, відчуття “повзання мурашок”. Починається поступовий розвиток атрофії м’язів плечового поясу і шиї. Знижується артеріальний тиск, при обстеженні лікар чує шум над загальними сонними артеріями.
Вкрай важливо вчасно і правильно діагностувати хворобу Такаясу. При грамотно індивідуально підібраному лікуванні стан пацієнтів може довго залишатися задовільним за рахунок зменшення запалення і розвитку колатерального кровообігу. Без своєчасно вжитих заходів хвороба набуває прогресуючого перебігу із загостреннями. Можуть спостерігатися порушення кровопостачання інших органів, наростання їх гіпоксії та ішемічних процесів.
Обов’язково обстеження пацієнта має включати виявлення лабораторних змін, огляд очного дна на наявність ангіопатії сітківки.
Основним і незамінним методом інструментальної діагностики при неспецифічному аортоартеріїті служить артеріографія. За її допомоги можна візуалізувати патологічні процеси на ранній стадії захворювання, підтвердити діагноз, оцінити ступінь ураження судин в динаміці. Висока інформативність даних саме комп’ютерної ангіографії всієї аорти і судин шиї має важливу діагностичну цінність при хворобі Такаясу. Показаннями для проведення артеріографії є діагностика васкуліту, підозра на аневризму, порушення кровообігу. Зміни будуть проявлятися звуженням просвіту в довгих ділянках судин, оклюзією області аорти і усть її вісцеральних гілок. Перевагами КТ-ангіографії є неінвазивність, можливість оцінити просвіт і діаметр судин, стан шарів судинної стінки аорти. А також оцінити стан великих артерій і виявити в них патологічні зміни. Дослідження проводиться з болюсним посиленням: внутрішньовенним введенням йодовмісної контрастної речовини. Вона забарвлює судини для їх кращої візуалізації. Необхідно проконсультуватися з лікарем з приводу протипоказань до проведення КТ-ангіографії, а також виключити прийом їжі за 3 години до обстеження.
