Сечокам’яна хвороба характеризується наявністю кристалічних елементів у будь-якому місці сечовивідних шляхів. Наявність конкрементів у самій нирці – ниркових баліях та чашках – називають нефролітіазом, у сечоводі – уролітіазом.
Камені можуть бути різноманітними за формою, розміром, а найголовніше – за складом. Найбільш поширені оксалати кальцію. Деякі ліки (сечогінні, антиретровірусні препарати) можуть привертати до утворення оксалатного або фосфатно-кальцієвого каміння.
Більшість пацієнтів зазвичай звертаються у віці від 30 до 60 років.
Камені зазвичай утворюються у нирках і в ідеалі залишають наш організм через уретру без болю. Більше каміння болюче і можє вимагати хірургічного втручання.
Гематурія – поява крові у сечі – проявляється не у всіх пацієнтів. Деякі пацієнти можуть мати ускладнення у вигляді обструктивного пієлонефриту, що в більшості випадків супроводжується інфекцією сечовивідних шляхів.
Хоча деякі ниркові камені залишаються безсимптомними, більшість із них завдають сильного болю. Невеликі камені, що виникають у нирках, з більшою ймовірністю потраплять до сечоводу, де вони можуть спричинити ниркову кольку. Маленьке каміння також може продовжувати рости вже в сечоводі, розтягуючи його і перешкоджаючи відтоку сечі. Біль, викликаний нирковою колікою, в першу чергу спричинений розширенням, розтягуванням і спазмом через гостру непрохідність сечоводу.
При вищеописаних скаргах насамперед пацієнт потрапляє до кабінету УЗД, хоча таким чином можна діагностувати лише найбільше каміння. Численні дослідження показали, що КТ має чутливість 95–100%, а також більш високу специфічність та точність порівняно з УЗД (чутливість методу становить лише 24%) та внутрішньовенною пієлограмою.
КТ набагато більш чутлива до каменів, ніж звичайний рентген, тому деякі камені, рентгенопрозорі на простій рентгенографії, проте рентгеноконтрастні на КТ.
На КТ майже все каміння непрозоре, але значно розрізняється по щільності. 99% всіх каменів у ниркових шляхах видно на неконтрастній комп’ютерній томографії. Ті камені, які не виявляються при нативній КТ, легко побачити при використанні контрастного матеріалу: у відстроченій фазі можна побачити дефект наповнення сечоводу або ниркової балії.
Враховуючи, що одним з найбільш поширених місць застрявання каменю є міхурово-сечовідна сполука, можна проводити дослідження в положенні лежачи на животі, щоб встановити, чи залишився камінь у внутрішньоміхуровому компоненті сечоводу або вже перейшов у сам сечовий міхур.
Дослідження за наявності у пацієнта ниркової кольки складається з неконтрастної комп’ютерної томографії черевної порожнини та тазу. Важливим критерієм є наявність великої кількості зрізів, зроблених через нирки та ділянку сечового міхура, де найімовірніше виявлення конкрементів.
На це запитання відповість Ваш лікар. В одних випадках достатньо спостереження, зміни способу життя або консервативного лікування, а в інших потрібна операція. Показання до хірургічного втручання включають:
