Наша центральна нервова система, що складається з головного та спинного мозку, захищена від зовнішнього світу трьома оболонками: м’якою, павутинною (арахноїдальною) та твердою.
Субарахноїдальний крововилив – це стан, при якому відбувається кровотеча в субарахноїдальний простір навколо головного та спинного мозку. Цей простір зазвичай заповнений прозорою безбарвною спинномозковою рідиною. Найчастіші причини субарахноїдального крововиливу – травма голови та розрив внутрішньочерепної аневризми.
Атравматичний субарахноїдальний крововилив, що супроводжується раптовою появою неврологічних симптомів, отримав назву геморагічного інсульту.
Пацієнти, як правило, старші за середній вік, зазвичай молодше 60 років. Субарахноїдальний крововилив становить 3% випадків інсульту та у 5% випадків може призвести до смерті.
До факторів ризику виникнення субарахноїдального крововиливу можна додати: артеріальну гіпертензію, зловживання спиртними напоями, різні аномалії сполучної тканини, нейрофіброматоз 1 типу, хвороба Елерса-Данлоса, синдром Марфана, аутосомно-домінантний полікістоз нирок та деякі інші.
Пацієнти зазвичай скаржаться на головний біль, який виникає раптово, і «є найсильнішим головним болем у їхньому житті». Часто виникає менінгізм (додається світлобоязнь і скутість у шиї, іноді нудота та блювання). Вогнищеві неврологічні розлади часто виявляються одночасно з головним болем, або незабаром після неї.
Для визначення прогнозу та вибору тактики лікування субарахноїдального крововиливу дуже важливий вибір методу діагностики.
Комп’ютерна томографія (КТ) без контрастного посилення – першорядний метод діагностики субарахноїдального крововиливу. Цю процедуру проводять усім людям із вищеописаними симптомами для виключення або підтвердження захворювання у першу добу після вступу до клініки. Чутливість КТ для діагностики субарахноїдального крововиливу – 91-98%. Величезним плюсом цього є також швидкість дослідження — загалом близько 2-х хвилин.
Потрібно розуміти, що звичайна комп’ютерна томографія може виявити невеликий субарахноїдальний крововилив, особливо якщо візуалізація проводиться через кілька днів після початку кровотечі. Так відбувається тому що чутливість КТ до наявності субарахноїдальної крові залежить як від кількості крові, так і від часу, що пройшов після крововиливу.
Підозра на діагноз виникає при виявленні гіперщільного матеріалу, що заповнює субарахноїдальний простір. Найчастіше це проявляється в області Віллізієва кола через велику ймовірність виникнення там аневризм.
Іноді відзначається скупчення невеликої кількості крові у міжпедикулярній ямці у вигляді невеликого гіперщільного трикутника або в потиличних рогах бічних шлуночків.
Важливо розуміти, що явна підвищена щільність субарахноїдального простору не є патогномонічним симптомом субарахноїдального крововиливу. Лікар обов’язково проводить диференціальну діагностику з:
Прогноз сильно відрізняється залежно від причини, ступеня субарахноїдального крововиливу, а також наявності інших травм/патологій/супутніх захворювань.
Невелика кількість травматичного субарахноїдального крововиливу або невелика кількість перимезенцефалічної крові має відмінний прогноз із невеликими довгостроковими наслідками або взагалі без них. З іншого боку, аневризматичний субарахноїдальний крововилив V ступеня має досить поганий прогноз, незважаючи на агресивне лікування.
