Пошкодження акроміально-ключичного зчленування

Пошкодження акроміально-ключичного зчленування є серйозною травмою, що вимагає якнайшвидшого лікування, адже може призвести до часткової чи повної втрати працездатності.

До групи ризику виникнення цієї травми належать спортсмени та люди, чия робота передбачає високе фізичне навантаження.

 

Що таке розрив ключично-акроміальної зв’язки?

 

Пошкодження акроміально-ключичного зчленуванняРозрив ключично-акроміальної зв’язки – це травматичне пошкодження зчленування між ключицею та акроміоном (відростком лопатки).

Проявляється травма сильним болем, скутістю рухів, набряклістю у враженій ділянці, а також синдромом «клавіші» (натискання на випираючий край ставить його на місце, а при відсутності тиску все повертається у вихідне положення).

Виникнути розрив цього зчленування може через низку причин, серед яких:

  1. Падіння на лікоть чи плече.
  2. Удар в ділянку задньо-верхньої поверхні плечового суглоба.
  3. Раптовий ривок або перенапруження руки.
  4. Відсутність розминки перед фізичним навантаженням.
  5. Слабкий зв’язковий апарат або недостатньо зміцнені м’язи плеча.

 

Чим відрізняється розрив зв’язок від розтягування?

 

Повреждение акромиально-ключичного сочлененияРозтягнення зв’язок і розрив зв’язок — це два різні ступені травми зв’язкового апарату.

Розтягненням називають часткове ушкодження волокон зв’язки без їхнього повного розриву. Зазвичай воно виникає внаслідок надмірного або різкого руху в суглобі. У такому разі зв’язка залишається цілою, але деякі її волокна пошкоджуються. Людина при цьому відчуває помірний біль, у ділянці травми може з’явитися набряк, але рухливість суглоба зберігається, хоча й може бути обмеженою через біль. Ушкодження зазвичай несерйозне і загоюється впродовж кількох тижнів.

Розрив зв’язки — більш серйозне ушкодження, при якому волокна зв’язки рвуться частково або повністю. Така травма супроводжується різким болем, сильним набряком, іноді утворюються синці. При повному розриві може спостерігатися нестабільність у суглобі, коли зв’язка вже не утримує його в нормальному положенні. Такі травми зазвичай потребують більш тривалого лікування, іноді — хірургічного втручання.

 

Яке дослідження показує розрив зв’язок?

 

Діагностують розрив зв’язок за допомогою наступних методів:

  1. Магнітно-резонансна томографія. Таке дослідження дає змогу оцінити стан м’яких тканин (зв’язок, капсули суглоба, м’язів).
  2. Ультразвукове дослідження. Є додатковою діагностикою для виявлення наявності рідини в суглобі та оцінки стану зв’язок.
  3. Рентген. За допомогою рентгену можна отримати знімки в прямій та косій проєкціях: тим самим побачити зсув ключиці.
  4. Комп’ютерна томографія. Саме з цим методом можна досягти точної анатомічної візуалізації й таким чином детально оцінити стан кісткових структур в ураженій ділянці.

ЦКТ «Преміум» у Запоріжжі — провідний діагностичний центр, де ви можете записатися на КТ будь-якого напряму та поспілкуватися з досвідченими фахівцями щодо вашої проблеми.