Ні для кого не секрет, що фізична активність необхідна для нашого здоров’я та добробуту; вона є одним з основних компонентів здорового способу життя поряд зі здоровим харчуванням, відмовою від куріння та інших шкідливих для здоров’я речовин.
За оцінками ВООЗ, ризик отримати серцево-судинні захворювання збільшується до 1,5 раза у людей, які не дотримуються мінімум рекомендацій з фізичної активності – 150-300 хвилин на тиждень вправ середньої інтенсивності. В той самий час показники високого індексу маси тіла корелюють і з підвищенням ризику розвитку остеоартриту.
Остеоартрит – один з найпоширеніших видів артриту, яким страждають мільйони людей у всьому світі. Для більшості людей, які регулярно займаються спортом немає ніяких побоювань щодо ризику розвитку остеоартриту. Однак деякі види спорту можуть збільшити шанс отримати травму суглоба, яка іноді призводить до цього захворювання.
Остеоартрит – це знос захисного мастила і амортизації суглобового хряща – блискучого шару, що покриває суглобові поверхні кісток. Травми, генетична схильність, знос суглобів, зайва вага – все це призводить до збільшення ризику і швидкості зносу. По мірі руйнування хряща кінці кісток стають шорсткими, що призводить до їх тертя один об одного під час руху. Це в свою чергу викликає запалення, біль і, в кінцевому підсумку, зміну кістки.
Діагностика остеоартриту може здійснюватися за допомогою комп’ютерної томографії. КТ високочутливий метод діагностики навіть на початкових змінах суглобів, з його допомогою можна оцінити зміни хрящів.
Які вправи є “корисними” для суглоба, а які “шкідливими” засноване на розумінні його структури і біомеханіки. Цикли навантаження і відпочинку необхідні для стимуляції хрящової тканини і постачання її поживними речовинами. Розвантаження необхідне, тому що при безперервному навантаженні хрящ втрачає свою внутрішню опору і властивості, в результаті чого порушується мастило суглобових поверхонь. Таким чином, статичне навантаження, наприклад, стояння на місці або довге сидіння, може стати проблемою для постачання хрящів поживними речовинами. Крім того, заняття спортом, в яких суглоби піддаються високим рівням ударних навантажень, збільшують ризик дегенерації суглобів, викликаної травмою.
Дослідження, що вивчають вплив фізичних вправ на хрящ, продемонстрували, що помірний біг привів до збільшення товщини хряща і вмісту в ньому корисних речовин – глікозаміногліканів. При більш інтенсивному і більш тривалому впливі зменшується як товщина хряща, так і його склад. Біг низької інтенсивності викликав невелике зменшення товщини хряща і змісту глікозаміногліканів, але також приводив до ущільнення кістки під хрящем без ознак остеоартриту. Можна зробити висновок, що циклічні вправи призводять до покращення структури і складу хряща і, отже, дозволяють підвищити навантажувальну здатність.
Ще одне цікаве відкриття полягало в тому, що надмірні бігові навантаження негативно впливають на регенерацію хряща після іммобілізації – тому важливо робити перерви і досить відпочивати.
Професійні спортсмени мають підвищений ризик остеоартриту, особливо при бігу високої інтенсивності на довгі дистанції. Проте їх суглоби краще в порівнянні з суглобами людей, які зовсім не займаються спортом.
Люди, які мають в минулому різні захворювання суглобів, важкі травми, операції на суглобах, різні аномалії їх розвитку та інші особливості, мають підвищений ризик пошкодження суглобів під час занять легкою атлетикою. Тому дуже важливо починати вводити спорт у своє життя потроху, тренуватися без болю, поступово нарощуючи темп. Дуже добре, якщо є можливість займатися з професійним тренером або фізіотерапевтом, які мають досвід і розуміння процесів роботи з пошкодженими суглобами.
