Легенева емболія виникає при ураженні судинного русла легенів тромбами, занесеними в нього потоком крові з вен великого кола кровообігу (найчастіше це глибокі вени ніг) або правих відділів серця. У переважній більшості випадків ці тромби первинно формуються в системі нижньої порожнистої вени – венах таза і кінцівок. Цьому можуть передувати тривалий постільний режим, оперативне втручання, травми, вагітність, пологи, аборти, прийом гормональних контрацептивів. Також мають значення порушення згортання крові – нерівномірний процес ендогенного фібринолізу. Причиною ТЕЛА може бути прийом естроген-вмісних препаратів, а також спадкова схильність до підвищеного тромбоутворення.
При тривалому перебуванні в пасивному положенні відбувається формування тромбів. Цей стан називається тромбозом глибоких вен. Відрив венозного тромбу від стінки вени і його розподіл на кілька частин відбувається через локальні зміни кровотоку. Наприклад, при активних рухах в післяопераційному періоді або напруженні при дефекації.
Фрагменти тромбу мігрують по судинному руслу і потрапляють в мале коло кровообігу через легеневі артерії. Потім вони викликають оклюзію великих і дрібних судин легенів, виключаючи з газообміну частини легенів. Механічна закупорка артеріального русла в легенях стає причиною розладу гемодинаміки та пригнічення серцевої діяльності. Це є смертельно небезпечним станом. Настає легенева гіпертензія і падіння серцевого викиду. При цьому чим більший об’єм емболічного ураження, тим більше погіршується самопочуття пацієнтів. ТЕЛА може ускладнитися інфарктом легенів і хронічною легеневою гіпертензією. Для підрахунку обсягу ураження використовують ангіопульмонографічний індекс Міллера. При обчисленні цього індексу враховується розташування тромбоемболії, калібр порушених ураженням судин і порушення перфузії (кровопостачання) легень.
Клінічна діагностика ТЕЛА важка, тому що класична тріада симптомів (раптовий початок болю в грудній клітці, задишка і кровохаркання) виникає рідко. Неспецифічною непрямою ознакою, яка часто застосовується, є підвищення рівня вмісту D-димерів (продуктів розпаду фібрину) при лабораторному дослідженні. Безпосередньо візуалізувати легеневі емболії та провести їх топічну діагностику дозволяє тільки посилена контрастуванням комп’ютерна томографія. КТ-ангіографія легеневих артерій високоінформативна та широко застосовується в клінічній практиці діагностики тромбоемболії легеневої артерії. Це дослідження проводиться безболісно і швидко, що дозволяє поставити діагноз у найкоротші терміни та поліпшити прогноз виживання. Просторова роздільна здатність сучасних 64-зрізових сканерів дозволяє виявляти емболи навіть в дрібних субсегментарних судинах. Завдяки контрастному посиленню при КТ-ангіографії емболи виглядають як дефекти наповнення і стають доступні для діагностики. Також можна ідентифікувати оклюзію судин, зміни їх калібру, збільшення звивистості та нерівність стінок. При комп’ютерній ангіографії можна виявити ознаки легеневої гіпертензії та оцінити гомогенність (рівномірність) перфузії легень.
Точна візуалізація дозволяє прогнозувати успіх терапевтичного лікування та хірургічної операції – тромбендартеректомії. Та безумовно виявити фактори ризику гемодинамічних порушень після операції.
