Кровопостачання більшості органів у нашому тілі, у тому числі головного мозку, здійснюється за допомогою мережі капілярів, кров до яких потрапляє з артерій. Від серця відходить найголовніша артерія – аорта, яка поступово ділиться на більш маленькі артерії, ті – на артеріоли і зрештою кров’ю наповнюються найменші капіляри. Капіляри охоплюють тканини органу і тут відбувається дифузія клітин крові і безлічі молекул. У тому місці відбувається і зворотний транспорт вже непотрібних органу речовин у венозну систему. Тобто, капіляри є «повідомленням» між судинною системою та клітинами органу.
Артеріовенозні мальформації характеризуються ненормальною анатомією судин, коли слідом за артеріолами замість капілярів йдуть венули – це означає, що кров, не досягаючи органу, йде назад по венах до серця. Таке скидання крові називається також артеріовенозним шунтом. Вищеописана ситуація може виникати у будь-якому місці тіла, і найчастіше це зустрічається у головному мозку. Шунти можуть бути вродженими чи набутими.
Хоча вважається, що артеріовенозні мальформації є вродженою аномалією, виявити їх випадково у молодої людини практично неможливо, тому що стан цей безсимптомний. При цьому третина артеріовенозних мальформацій, діагностованих після виникнення кровотечі, виявляється у віці до 20 років. Як вважають вчені, згодом мальформації можуть розширюватися, формуючи аневризми.
Артеріовенозні мальформації зустрічаються приблизно у 4% населення, але призводять до виникнення симптомів лише у 12% їх цих людей. Гендерної схильності немає.
Найчастіше (>95%) діагностується лише одна мальформація.
Артеріовенозні мальформації головного мозку найчастіше призводять до симптомів, таких як:
Артеріовенозна мальформація харчується однією або декількома артеріями і дренується однією або декількома венами. Харчові артерії збільшені через низький опір (оскільки кров проходить через капілярні русла) і, отже, підвищеного кровотоку, що може призвести до артеріальних аневризм, пов’язаних з кровотоком. Також можуть спостерігатись венозні аневризми, також звані венозними мішечками. Мальформації можуть мати дистрофічний кальциноз, невелику кількість гліотичної тканини або кров.
Для покращення виявлення та характеристики АВМ може бути проведена КТ-ангіографія. При цьому у вену вводиться спеціальна контрастна речовина, що допомагає отримати точне зображення кровоносних судин головного мозку. Одночасно можуть бути отримані зображення, що визначають кровообіг, званий КТ-перфузією. Комбінація цих сканувань може допомогти лікарям вибрати найкращу терапію для пацієнта з артеріовенозною мальформацією.
Після введення контрастної речовини, особливо при КТ-ангіографії, діагноз зазвичай очевидний: артерії, що живлять, дренуючі вени і проміжні вогнища видно в так званому «мішку з хробаками».
Нова КТ-ангіографія з тимчасовою роздільною здатністю або чотиривимірна комп’ютерна томографія (4D-CTA) може також продемонструвати картину кровотоку в різні фази контрастування.
Варіанти лікування та частота ускладнень частково залежать від ступеня тяжкості за Спетцлер-Мартін. Як правило, доступні три варіанти:
Іноді артеріовенозні мальформації спонтанно руйнуються власними силами, що зазвичай призводить до внутрішньочерепного крововиливу, здавлення вен і тромбозу. Річний ризик кровотечі за наявності нелікованої артеріовенозної мальформації становить 2-3% внаслідок аневризми або венозного тромбозу. Після кровотечі, що вже виникла, ризик повторення в наступні 12 місяців становить до 18%. Тому дуже важливо вчасно провести діагностику та лікування цього стану.
