Перелом ребер – це найчастіший вид травми грудної клітини. З цим порушенням цілісності кісток можуть зіткнутися спортсмени, люди похилого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями. Це найбільш частий вид пошкодження при ДТП та інших нещасних випадках.
Серед видів спорту, що призводять до травмування, виділяють боротьбу, атлетику, гімнастику, стрибки тощо. У людей старшого віку причиною переломів служать падіння на виступаючі предмети: сходинки, поручні в поєднанні зі зниженою щільністю кісток внаслідок остеопорозу. При остеопорозі в кістковій тканині процеси руйнування переважають над процесами остеогенезу (розвитку кісток). Внаслідок цього порушується мікроархітектоніки кісток і вони стають більш крихкими, що підвищує ризик переломів. Частіше за інших страждають високі і худі жінки (ризик патологічних переломів в 3 рази частіше в осіб жіночої статі вагою менше 54 кг та зростом вище 172 см).
Важливу роль при остеопорозі грають також порушення гормонального фону: настання менопаузи, ендокринні захворювання. Окремо слід відзначити патологію паращитовидних залоз, які беруть участь в обміні кальцію. Паратиреоїдний гормон здійснює регуляцію обміну кальцію, фосфору і вітаміну D в крові. При порушенні стабільної роботи цього метаболічного шляху страждає в першу чергу щільність кісток і підвищується схильність до переломів. Порушення кальцієвого обміну також можуть бути викликані недостатнім його надходженням з їжею або тривалим прийомом деяких лікарських засобів. До них відносяться: стероїдні протизапальні засоби (глюкокортикоїди), антибіотики тетрациклінового ряду, антикоагулянти і протисудомні.
Також вторинні (патологічні) переломи ребер можуть виникати на тлі попереднього захворювання. Наприклад, при онкологічному процесі метастатичні ураження можуть торкнутися ребер і грудини і приводити до переломів. Ревматоїдний артрит (системне запальне захворювання сполучної тканини), аномалії розвитку кісток або скелета, спадкові м’язові атрофії також виділяють серед ймовірних причин переломів через порушення нормального функціонування опорно-рухового апарату.
У момент гострої травми пацієнт відчуває різкий біль в грудях, тяжкість при вдиху і видиху, неприємні відчуття під час кашлю. Дихання стає поверхневим (пацієнт підсвідомо намагається робити дрібніші і щадні дихальні рухи, щоб уникнути болю). У зоні пошкодження можливе формування набряку і гематоми.
Небезпечними ускладненнями перелому ребер можуть стати ураження легень, пневмоторакс, гемоторакс, ураження серця і середостіння, пошкодження діафрагми. Ці ускладнення пов’язані з високим ризиком для життя пацієнта без екстреної діагностики і лікування.
Для діагностики механічних пошкоджень грудної клітини першочергове значення має променева діагностика. Це може бути класична оглядова рентгенографія, однак цей метод менш чутливий і надає мало цінної діагностичної інформації. Якщо дозволяє стан пацієнта і клінічна можливість, повинна бути проведена комп’ютерна томографія торакальної травми. Це дослідження проводиться швидко і дозволяє виявити всі компоненти травми, її точну локалізацію, ступінь залучення інших органів та визначити показання до лікарського втручання. На комп’ютерних томограмах візуалізуються пошкодження кісткового каркаса грудної клітини, наявність ускладнень, скупчення повітря або крові в плевральних порожнинах, наявність сторонніх тіл.