Зимові святкування можуть мати неприємні наслідки для людей, що мають хронічні захворювання підшлункової залози. Прийом алкоголю та жирної їжі у великих кількостях призводить до загострення панкреатиту. Також загострення хвороб підшлункової залози провокуються прийомом деяких лікарських препаратів і захворюваннями жовчовивідних шляхів.
Підшлункова залоза продукує гормони, білки, необхідні для підтримки рівноваги в організмі і ферменти, що перетравлюють їжу. Ці ферменти вивільняються в неактивній формі, тому що самі по собі агресивні для паренхіми підшлункової залози. Але внаслідок грубих порушень дієти або прийому алкоголю відбувається гіперстимуляція секреторної функції органу. Тоді підвищується тиск в системі проток, що виводять травні соки і проферменти активуються завчасно, перетравлюючи паренхиму самої підшлункової залози. Якщо такий процес повторюється неодноразово, панкреатит набуває хронічного перебігу з періодичними загостреннями. Ця недуга також загрожує утворенням псевдокіст в тканині підшлункової залози, які будуть тільки нагнітати тиск в органі і посилювати стан пацієнта під час загострення хвороб підшлункової залози.
Загострення панкреатиту – небезпечна недуга, його ще називають панкреатичною атакою. Погіршує діагностику неспецифічність і різноманітність клінічних проявів. Найтиповіші симптоми:
Загострення хвороб підшлункової залози можуть мати важкий клінічний перебіг і призводити до загрозливих для життя станів. Це важкі метаболічні порушення, такі як панкреонекроз, ендотоксичний шок, ДВС-синдром, панкреатична енцефалопатія.
Рецидив панкреатиту вимагає професійного обстеження і лікування. В першу чергу призначають лабораторні тести: визначення вмісту 
панкреатичних ферментів, маркерів активності запалення. У підшлункової залози великі компенсаторні можливості, тому функціональні тести довго зберігають нормальні показники. Для повноцінної діагностики необхідна інструментальна візуалізація. Заочеревинне розташування підшлункової залози перешкоджає її морфологічному дослідженню. У багатьох пацієнтів діагностика стану підшлункової залози досі асоціюється з РХПГ – ретроградна холангіопанкреатографія. Ця процедура, що приносить страждання, на щастя, йде в минуле. Доцільніше для нашого часу проводити ультразвукове дослідження і комп’ютерну томографію. Дані КТ мають велике діагностичне значення завдяки отриманню зображень у високій якості.
Томографія надає достатній обсяг інформації, що дозволяє виявити характерні для гострого панкреатиту ознаки. Це зміна форми, контурів, розмірів, внутрішньої структури, протокової системи підшлункової залози, здавлення або деформація судин. Визначити наявність псевдокіст, кальцинатів, інфільтрації навколишніх тканин, вогнищ фіброзу, панкреонекрозу. Загострення захворювань підшлункової залози викликають інфільтрацію парапанкреатичної клітковини. Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини дає можливість візуалізувати скупчення рідини навколо підшлункової залози. У більшості випадків ексудат накопичується в сальниковій сумці, передшлунковій сумці, брижових пазухах. Завдяки використанню методики КТ-дослідження з внутрішньовенним контрастуванням можна виявити ділянки дефіциту перфузії, які відповідають зонам некрозу підшлункової залози. Це дозволяє відрізнити життєздатну, функціонуючу тканину від ураженої і визначитися із тактикою лікування.
