Очниці (орбіти) – це кісткові заглиблення в черепі, що мають форму чотиригранної піраміди. У передньому відділі орбіт розташовані очі та окорухові м’язи, а в задньому – м’язи, судини, нерви і жирова клітковина. Стінки орбіт вистелені тонким періостом – окістям, яке також формує тверду оболонку зорового нерва. Через верхню очну щілину орбіти з’єднуються з середньою черепною ямкою. Такий тісний зв’язок очниць з порожниною черепа становить небезпеку для здоров’я і життя при виникненні в орбітах інфекційного процесу.
У більшості випадків запальні захворювання орбіт розвиваються як ускладнення після кон’юнктивіту, кератитів, синуситів, гнійничкових захворювань шкіри обличчя. Причиною орбітального остеоперіоститу також може бути остеомієліт щелепно-лицевої ділянки або специфічний інфекційний процес (кір, скарлатина, дифтерія, туберкульоз, сифіліс). Запалення поширюється контактно і гематогенно (з током крові) і призводить до розвитку періоститу (запалення окістя) або субперіостального абсцесу. Може приєднатися ураження вмісту орбіти або гайморової пазухи. При залученні в процес вен очної ямки можливо тромбоутворення і міграція тромбу в печеристий синус. Перераховані вище стани і ускладнення можуть закінчитися фатально, тому запальні захворювання орбіт завжди вимагають термінової діагностики та лікування.
Перебіг процесу запалення орбіти супроводжується сильним головним болем, загальною слабкістю, високою температурою, втратою сну і апетиту. По краю очниці з’являється набряклість, почервоніння, болючість. Через просочування ексудатом кон’юнктиви розвивається хемоз, набряк заважає змиканню повік і заподіює ще більше дискомфорту і страждань хворому. Порушення зору проявляються у вигляді диплопії (двоїння в очах), зниження гостроти зору, появи центральної скотоми (сліпої ділянки в полі зору). Причина цих симптомів – механічне здавлення зорового нерва, порушення в ньому кровообігу і токсичний вплив продуктів запалення.
При гнійному періоститі орбіт можливий прорив гною в орбітальну клітковину або утворення патологічних фістульних ходів. Туберкульозний остеоперіостит може дуже тривалий час протікати безсимптомно (тому що улюблена його локалізація – задня частина очниці) і проявитися вже у тяжкій формі.
Щоб уникнути важких ускладнень, таких як: менінгіт, енцефаліт, тромбоз синуса, кома і летальний кінець, необхідно проводити коректну діагностику і застосовувати всі необхідні хірургічні та терапевтичні методи лікування.
Неозброєним оком діагностувати патологічний процес в очницях важко до його переходу у важку стадію. Візуалізацію проводять за допомогою комп’ютерної томографії орбіт. Цей метод ідеально підходить для виявлення пошкоджень твердих тканин. Зображення кісткової тканини орбіт виходить чітким, вільним від накладення сусідніх структур, при цьому променеве навантаження на пацієнта зводиться до мінімуму.
КТ дозволяє виявити очноямковий остеоперіостит навіть при задньоверхівковій його локалізації, диференціювати його від псевдопухлини очниці, ендокринних офтальмопатій, новоутворень. Правильно встановлений діагноз допоможе підібрати ефективне лікування в максимально стислі терміни і уникнути важких ускладнень.
